Чому Goldman Sachs прогнозує $4 900 за золото до кінця 2026 року: пояснення оптимістичного сценарію

Прогноз ціни золота Goldman Sachs на 2026 рік привертає значну увагу інституційних інвесторів та учасників ринку. Деан Стрювен, співкерівник глобальних досліджень товарних ринків у Goldman Sachs, підтверджує, що компанія зберігає позитивний погляд на ринок дорогоцінних металів до 2026 року, очікуючи суттєве зростання. Базовий сценарій банку передбачає досягнення золота близько $4 450 за унцію до кінця 2026 року, а оптимістичніші сценарії можуть сприяти зростанню ціни до $4 900. Цей прогноз ціни золота Goldman Sachs відображає сукупність макроекономічних чинників, які підтримують стабільний попит на дорогоцінний метал.

Глибоке опитування на платформі Marquee від Goldman Sachs серед понад 900 інституційних клієнтів демонструє високу впевненість у напрямку золота. Серед респондентів 36% очікують, що золото перевищить $5 000 за тройську унцію до кінця 2026 року, а понад 70% інституційних інвесторів прогнозують подальше зростання золота протягом наступного року. Ці дані засвідчують високий рівень інституційної впевненості у прогнозі ринку золота на 2026 рік та підтверджують, що професійні учасники ринку вважають фундаментальні чинники сприятливими для зростання вартості дорогоцінних металів.

Купівля золота центробанками залишається ключовим фактором зростання

Накопичення золота центробанками є головним чинником, що підтримує високі оцінки дорогоцінних металів. Goldman Sachs зафіксував, що центробанки придбали 64 тонни золота у вересні 2025 року, що істотно більше порівняно з 21 тонною у серпні, і свідчить про активний попит з боку монетарних органів. За даними банку, центробанки накопичували приблизно 64 тонни щомісяця у 2025 році, хоча це менше прогнозу Goldman Sachs — 80 тонн на місяць, що залишає значний потенціал для збільшення купівельної активності.

Структурний попит з боку центробанків є особливо важливим, оскільки відображає довгострокову зміну стратегії, а не циклічну торгівлю. Дослідження Goldman Sachs визначає купівлю золота центробанками як «багаторічний тренд», з очікуванням подальшого накопичення протягом наступних трьох років. Такий стабільний інституційний попит формує надійний мінімальний рівень цін на золото, оскільки центробанки пріоритезують диверсифікацію резервів, відходячи від традиційних валют на тлі зростання ризиків фіскальної стабільності та геополітичної фрагментації. Обсяги закупівель центробанків, що в середньому перевищують 750 тонн на рік, забезпечують потужну структурну підтримку, яка переважає над інвестиційними потоками та створює стабільний імпульс для зростання незалежно від короткострокових коливань цін.

Центробанки країн, що розвиваються, особливо активно впливають на цей процес, прагнучи зменшити залежність від долара США та формувати резерви, які не підпадають під геополітичні санкції чи монетарну політику інших країн. Держави, зокрема Китай, Індія, Росія та інші економіки, що розвиваються, системно диверсифікують резерви в золото, визнаючи його універсальне прийняття та захист від знецінення валют. Такий інституційний попит врівноважує вплив зміцнення долара або зростання ставок, створюючи сприятливе середовище для оптимістичного аналізу прогнозу золота, який переважає серед інституційних гравців.

Зниження ставок і слабкість долара створюють ідеальні умови для зростання цін на золото

Макроекономічна ситуація на початку 2026 року формує сильний імпульс для дорогоцінних металів. Федеральна резервна система США розпочала зниження ставок у вересні 2025 року, що стало стартом циклу пом’якшення політики, який ринок очікує завершити зниженням приблизно на 75 базисних пунктів у 2026 році. Такий монетарний розворот напряму підтримує оцінки золота, адже зниження реальної доходності зменшує альтернативні витрати утримання бездохідних активів. Дохідність казначейських облігацій зменшується під впливом очікувань щодо нових знижень ставок, оскільки економічні дані слабшають, а інфляція поступово знижується з підвищених рівнів.

Слабкість долара посилює ці позитивні чинники для золота. Оскільки золото котирується у доларах США, слабша валюта робить метал більш привабливим для іноземних покупців, зокрема міжнародних центробанків, які прагнуть наростити резерви за вигіднішими цінами. Поєднання падіння дохідності казначейських облігацій і ослаблення долара створює, за визначенням Goldman Sachs, оптимальні умови для зростання вартості дорогоцінних металів. Урахування фіскального тиску в США, включно зі зростанням бюджетного дефіциту й нестандартними макрополітичними рішеннями Дональда Трампа, сприяє подальшому зміцненню золота до 2026 року.

Глобальна монетарна політика повторює ці тенденції США. Окрім розвороту Федеральної резервної системи, центробанки по всьому світу розпочали цикли пом’якшення, створюючи, за оцінкою Heraeus — провідного рафінера дорогоцінних металів, «глобальний цикл пом’якшення». Синхронізована монетарна підтримка у провідних економіках знижує реальні доходності у світі, зменшує привабливість фінансових активів із позитивними реальними ставками й посилює аргументи на користь інфляційних захисників, таких як золото. Інвестори з диверсифікованими портфелями визнають, що традиційні акції та облігації мають обмежений реальний дохід у цьому середовищі, тому інвестиції в сировинні товари та дорогоцінні метали стають ключовими для збереження капіталу.

Зв’язок між ставками та оцінками золота демонструє стабільну історичну кореляцію. Коли реальна доходність стає негативною або суттєво знижується, інвестиції в золото вигідніші, ніж у традиційні облігації з мінімальним реальним доходом. Поточний рівень казначейських доходностей і тенденція до подальшого зниження ставок у 2026 році створюють сприятливі умови для зростання золота, підтримуючи стратегії інвестування в золото у 2026 році, які реалізують багато інституційних портфелів.

Як геополітична невизначеність і економічна нестабільність підтримують зростання золота

Окрім монетарних чинників, геополітична фрагментація та економічна нестабільність забезпечують структурну підтримку для оцінки золота. Тривала напруженість між провідними країнами, регіональні конфлікти та політична непередбачуваність формують попит на безпечні активи. Інвестори дедалі частіше розглядають золото як стабілізатор портфеля у періоди високих геополітичних ризиків, оскільки метал зберігає купівельну спроможність і має внутрішню цінність, незалежно від стабільності монетарної політики чи політичної ситуації окремої держави.

Економічна нестабільність проявляється через різні канали, які підсилюють привабливість золота. Зростання занепокоєнь щодо фіскальної стійкості, зокрема збільшення бюджетних дефіцитів та боргового навантаження у розвинених країнах, посилює ризики знецінення валют і довгострокової ерозії купівельної спроможності. Зростаюча стурбованість ринку фінансовою стабільністю напряму стимулює інвестиційний попит на золото, оскільки обережні інвестори шукають захист від помилок монетарної політики або примусових валютних коригувань. Поєднання фіскального тиску та монетарної підтримки створює середовище, де золото виступає і як захист від інфляції, і як страховий інструмент від валютних ризиків.

Корпоративні та інституційні інвестори грамотно враховують ці процеси, збільшуючи частку золота у своїх портфелях. Фінансові професіонали, які вивчають динаміку золота, визнають, що традиційна диверсифікація не дає належного захисту у ситуаціях синхронізованої монетарної експансії та геополітичної напруженості. Аналіз, чому золото може досягти $4 900, відображає комплексний перегляд принципів формування портфеля, де дорогоцінні метали займають більш важливе місце, ніж у минулі періоди.

Учасники ринку, які використовують платформи, такі як Gate, для доступу до дорогоцінних металів та управління портфелем, визнають ці структурні переваги. Поєднання ключових факторів — накопичення золота центробанками, зниження ставок, слабкість долара та геополітична невизначеність — створює переконливу основу для зростання золота до 2026 року. Дослідження Goldman Sachs чітко визначає ці стійкі оптимістичні чинники, що сприяють підвищенню ціни золота, і підкреслює поточний рівень оцінки як раціональну точку входу для інвесторів, які реалізують довгострокові стратегії алокації товарних активів у рамках управління капіталом.