Примітка перекладача: Зі зростанням токенізації реальних активів (RWA), державні облігації США стали найдинамічнішою та найвпливовішою категорією — завдяки високій ліквідності, стабільності, привабливим ставкам, зростаючому інституційному попиту та унікальній технологічній сумісності з токенізаційними механізмами.

Вас може цікавити, чи токенізація таких активів передбачає складні юридичні процедури. На практиці це не так: офіційний реєстр акціонерів веде трансфер-агент, а блокчейн слугує новим, сучасним реєстром власності замість застарілої інфраструктури.

Щоб зрозуміти структуру провідних токенів державних облігацій США, у статті використано три аналітичні підходи: огляд токену (включно з відомостями про протокол й емісійними даними), нормативно-правову й емісійну структуру, а також приклади застосування на блокчейні. Зверніть увагу, що токени державних облігацій США — це цифрові цінні папери, що підпадають під дію федеральних законів США та суміжних нормативних актів. Саме цей статус безпосередньо впливає на обсяги емісії, кількість власників і функціональність токену на блокчейні, причому всі ці параметри динамічно взаємодіють. Крім того, попри поширені міфи, державні облігаційні токени США мають ряд суттєвих обмежень. Вивчимо, як еволюціонує сектор і куди він рухається.

Токенізація всіх активів

«Кожна акція, кожна облігація, кожен фонд, кожен актив підлягає токенізації».

— Ларрі Фінк, CEO BlackRock

Прийняття закону GENIUS у США викликало глобальний — зокрема південнокорейський — сплеск уваги до стейблкоїнів. Але чи справді стейблкоїни — це останній рубіж блокчейн-фінансів?

Стейблкоїни — це токени, що функціонують у публічних блокчейнах і прив’язані до фіатних валют. По суті, це платіжні інструменти, які шукають реальні сценарії застосування. Як сказано у Hashed Open Research x 4Pillars Stablecoin Report, стейблкоїни вже використовують у грошових переказах, платежах, розрахунках та інших сферах. Та найактуальнішим наративом для «істинного потенціалу стейблкоїнів» стають реальні активи (RWA).

RWA — це матеріальні, класичні активи: товари, акції, облігації, нерухомість. Вони мають цифрове представлення у вигляді токенів та торгуються на блокчейні.

Чому саме RWA стали центром уваги після стейблкоїнів? Оскільки блокчейн не просто трансформує платіжні механізми — він здатен докорінно оновити інфраструктуру традиційних фінансових ринків.

Попри прориви у фінтех-галузі та розширення доступу для роздрібних інвесторів, ключові фінансові ринки досі функціонують на базі інфраструктури, створеної понад півстоліття тому.

Сучасну структуру ринку акцій та облігацій США започатковано реформами після «кризи паперової роботи» наприкінці 1960-х та регуляторними змінами 1970-х. Було прийнято Securities Investor Protection Act, внесено поправки до законів про цінні папери, створено такі інституції, як Depository Trust Company (DTC) та National Securities Clearing Corporation (NSCC). Понад 50 років ця складна система бореться із зайвими посередниками, затримками у розрахунках, непрозорістю й високою вартістю комплаєнсу.

Блокчейн принципово змінює ці системи: робить ринки оперативнішими, відкритішими й доступнішими. Новий рівень дозволяє миттєві розрахунки, програмовану фінансову логіку зі смарт-контрактами, пряме володіння без посередників, кращу прозорість, скорочення витрат і дробову участь у фондах.

Тому державні установи, фінансові інститути та бізнеси активно переходять до токенізації фінансових активів. З-поміж прикладів:

• Robinhood створює власний блокчейн для обслуговування біржової торгівлі й подала запит до SEC щодо розробки федерального регуляторного поля токенізації RWA;
• BlackRock і Securitize запустили фонд BUIDL — токенізований інструмент грошового ринку із обсягом активів $2,4 млрд;
• Комісар SEC Пол Аткінс публічно підтримує токенізацію акцій, а криптовалютна робоча група SEC регулярно проводить зустрічі й круглі столи, сфокусовані на RWA.

(Джерело: rwa.xyz)

За межами хайпу ринок RWA дійсно зростає. Станом на 23 серпня 2025 року сумарний обсяг токенізованих RWA сягнув $26,5 млрд — це на 112% більше, ніж рік тому, на 253% більше, ніж за два роки, і на 783% більше, ніж три роки тому. Токенізовані активи охоплюють різні класи, де лідирують держоблігації США та приватний кредит, а далі — товари, інституційні фонди й акції.

Державні облігації США

(Джерело: rwa.xyz)

Серед RWA-токенів, токенізовані держоблігації США — найактивніше сегмент. Станом на 23 серпня 2025 року ринок токенізованих облігацій США досяг близько $7,4 млрд — уражаюче зростання на 370% рік до року.

Як міжнародні фінорганізації, так і топові DeFi-платформи стрімко заходять у цей сектор. Фонд BUIDL від BlackRock — лідер із обсягом $2,4 млрд; DeFi-протоколи на кшталт Ondo будують продукти на основі BUIDL і підтриманих WTGXX RWA-токенів — наприклад, OUSG із капіталом близько $700 млн.

Чому казначейські облігації США — найпопулярніший та найбільший клас RWA? Основні чинники:

• Безпрецедентна ліквідність і стабільність: казначейські облігації США — найліквідніші активи світу, їх вважають майже безризиковими та довіряють глобально;
• Глобальна доступність: токенізація знижує поріг входу, спрощуючи участь для міжнародних інвесторів;
• Сильна інституційна присутність: ключові гравці — BlackRock, Franklin Templeton, WisdomTree — розробляють токенізовані фонди та казначейські продукти, що формують довіру до ринку;
• Стабільні й привабливі ставки: казначейські облігації США стабільно приносять близько 4% річних;
• Мінімальні бар'єри токенізації: хоч окремої нормативної бази для RWA ще не існує, чинні правила допускають базову токенізацію казначейських інструментів.

Як токенізують державні облігації США

Як представлені казначейські облігації США у блокчейні? Хоча процес може виглядати юридично складно, під чинними законами про цінні папери він досить простий (схема емісії залежить від конкретного токену; наведений приклад є типовим).

Важливо: нинішні «RWA-токени, що базуються на казначейських облігаціях США», не токенізують самі цінні папери, а токенізують фонди чи грошові ринкові фонди, які інвестують у казначейські облігації США.

Традиційно фонди казначейських облігацій США — це публічні компанії з керування активами, що мають призначати трансфер-агента, зареєстрованого у SEC. Такі фінансові організації або провайдери, які визначає емітент, ведуть реєстр власників. Трансфер-агент відповідає за ведення реєстру акціонерів і управління власністю із юридичної точки зору.

Фонд безпосередньо емітує токени, що представляють частки у блокчейні, а трансфер-агент веде офіційний реєстр акціонерів через блокчейн-систему.

Оскільки спеціалізованої нормативної бази для RWA у США немає, токен-холдери поки не мають повних юридичних прав власності на частки фонду. Проте трансфер-агенти зазвичай працюють із акціями на основі ончейн-реєстрів. За умови відсутності зламів чи екстраординарних випадків токенізована власність зазвичай надає непрямі права на фонд.

Провідні протоколи і методики аналізу RWA

Токенізовані фонди казначейських облігацій США домінують серед RWA, тому все більше протоколів випускають такі токени. Цей огляд оцінює 12 провідних токенів за такими критеріями:

(1) Огляд токену

Охоплює інформацію про походження протоколу, обсяг емісії, кількість власників, мінімальний поріг для інвестування та комісії за управління. Протоколи відрізняються структурою фонду, способом токенізації й функціоналом на блокчейні; знання емітента дозволяє швидко зрозуміти фундаментальні характеристики токену.

• Обсяг емісії — це індикатор масштабу фонду й попиту ринку.
• Кількість власників демонструє правовий та блокчейн-контекст використання. Невелика кількість зазвичай пояснюється нормативними вимогами для акредитованих чи кваліфікованих інвесторів; такі токени часто доступні лише для whitelisted-гаманців і рідко масштабно інтегруються у DeFi.

(2) Нормативно-правова рамка і структура емісії

Описує юридичні правила та всі ключові сторони, що беруть участь в управлінні фондом.

Аналіз 12 RWA-токенів на базі фондів казначейських облігацій США показує, що нормативна структура залежить від країни реєстрації фонду й категорії інвесторів:

• Regulation D Rule 506(c) + Investment Company Act Section 3(c)(7):

Найпоширеніша модель. Regulation D Rule 506(c) дозволяє публічну пропозицію за умови перевірки акредитованого статусу всіх інвесторів. Section 3(c)(7) надає приватному фонду звільнення від реєстрації в SEC, але вимагає, щоб інвестори були кваліфікованими, а сам фонд — приватним. Така комбінація розширює пул інвесторів і дозволяє уникнути обтяжливих вимог щодо реєстрації й розкриття. Приклади: BUIDL, OUSG, USTB, VBILL.

• Investment Company Act of 1940 Section 2a-7:

Сфера SEC-зареєстрованих фондів грошового ринку: вони повинні підтримувати стабільний NAV, інвестувати лише у високоякісні короткострокові інструменти і забезпечувати ліквідність. На відміну від приватних фондів, їхні акції можна придбати роздрібним інвесторам із низьким мінімальним порогом. Приклади: WTGXX, BENJI.

• Cayman Islands Mutual Funds Act:

Для відкритих інвестиційних фондів, зареєстрованих на Кайманових островах, — мінімальний вклад $100 000. Приклад: USYC.

• BVI Securities and Investment Business Act, 2010 (Professional Funds):

Регулює фонди на Британських Віргінських островах. Professional Funds обслуговують непублічних інвесторів з мінімальним вкладом $100 000. Якщо такі фонди залучають інвесторів зі США, вони мають відповідати Regulation D Rule 506(c). Приклади: JTRSY, TBILL.

• Інші схеми:

Фонди працюють згідно з місцевими нормативами — наприклад, USTBL від французької Spiko відповідає EU UCITS та Money Market Fund Regulation; ULTRA від сінгапурської Libeara — Securities and Futures Act 2001 року.

Ключові учасники структури фонду:

• Фондова юридична особа: акумулює інвестиційний капітал (типово — траст у США, BVI чи офшорні структури на Кайманах);
• Фондовий керуючий: відповідає за загальні операції;
• Інвестиційний менеджер: керує портфелем інвестицій, може діяти окремо від керуючого фондом;
• Адміністратор: веде облік, розраховує NAV, забезпечує звітність для інвесторів;
• Кастодіан: зберігає облігації, кошти та інші активи;
• Трансфер-агент: веде реєстр акціонерів і забезпечує юридичний облік володіння;
• Аудитор: незалежна аудиторська компанія, яка захищає права інвесторів шляхом зовнішнього аудиту.

(3) Застосування на блокчейні

Головна цінність токенізованих облігаційних фондів — їхній потенціал у ончейні. Регуляторні та whitelist-вимоги поки що стримують пряме впровадження у DeFi, але частина протоколів знаходить обхідні рішення: DeFi-платформи, зокрема Ethena та Ondo, використовують BUIDL як заставу для випуску стейблкоїнів або для портфелів із роздрібним доступом. Саме інтеграція у великі DeFi-проекти дозволила BUIDL стати найбільшим токеном облігацій.

Надзвичайно важливою є мультичейн-сумісність. Більшість токенів фондів облігацій торгуються на кількох блокчейнах, що надає інвесторам максимальну гнучкість. Попри те, що ліквідність не прирівнюється до обсягів стейблкоїнів, мультичейн-функціонал підвищує зручність і забезпечує безшовний переказ між мережами.

Висновки

Після аналізу 12 найпопулярніших RWA-токенів фондів казначейських облігацій США варто виокремити такі інсайти й обмеження:

• Ончейн-функціональність обмежена: RWA-токени залишаються цифровими цінними паперами й підпадають під реальні нормативні режими. Усі токени фондів облігацій доступні лише підтвердженим (KYC), whitelisted-гаманцям для зберігання, переказу чи торгівлі, що створює бар’єри для DeFi без дозволів.
• Мала кількість власників: через нормативні пороги більшість токенів мають дуже небагато власників. Роздрібно-орієнтовані фонди грошового ринку (WTGXX, BENJI) збирають більше користувачів, але більшість фондів вимагають статус акредитованого, кваліфікованого або професійного інвестора — часто власників менше десяти.
• Переважно B2B-рішення: у таких умовах токени фондів облігацій майже не потрапляють до роздрібного DeFi, натомість інтегруються масштабно переважно топовими DeFi-протоколами. Наприклад, Omni Network використовує USTB від Superstate для фінансового менеджменту; Ethena застосовує BUIDL як заставу для USDtb — роздрібні користувачі отримують вигоди опосередковано.
• Фрагментація нормативки: емітенти працюють у різних правових режимах. Такі токени, як BUIDL, BENJI, TBILL, USTBL, підпадають під різні нормативи, тому інвесторські вимоги, мінімальні депозити й сценарії застосування суттєво різняться. Така диверсифікація ускладнює освітню роботу з інвесторами та гальмує стандартизацію DeFi, обмежуючи можливості для ончейн-рішень.
• Відсутність окремої регуляції для RWA: явних правових норм для RWA немає. Попри те, що трансфер-агенти вже ведуть реєстри акціонерів у блокчейні, статус ончейн-власності наразі не прирівнюється до юридичного права власності на цінні папери у фізичному світі. Щоб ліквідувати цю прогалину, потрібна чітка регуляторна база.
• Мультичейн-рішення обмежені: хоча майже всі токени фондів казначейських облігацій підтримують мультичейн-емісію, реальних кросчейн-інтеграцій майже немає. Необхідний подальший розвиток для уникнення фрагментації ліквідності та забезпечення зручного користувацького досвіду.

Відмова від відповідальності:

1. Стаття повторно опублікована з [Foresight News] і є об’єктом авторського права первинного автора [@100y_eth]. З проханнями щодо повторного використання звертайтеся до команди Gate Learn, яка розглядає запити згідно з чинною процедурою.
2. Відмова від відповідальності: думки та погляди, викладені у статті, є особистими позиціями автора й не становлять інвестиційної поради.
3. Переклади іншими мовами підготовлені командою Gate Learn. Копіювання, поширення чи плагіат перекладених матеріалів заборонені без коректного посилання на Gate.