Адміністрація Трампа розпочала масштабний торговельний конфлікт з Китаєм, запровадивши значні мита на китайський імпорт. Ця ескалація стартувала у 2018 році й тривала до 2020-го, зрештою охопивши товари на суму $360 мільярдів. Хронологія підвищення мит демонструє поступове посилення економічного тиску:
| Рік | Дія | Ставка мита |
|---|---|---|
| 2018 | Введено початкові мита | Різні |
| 2019 | Основне підвищення | До 25% |
| 2020 | Досягнуто пікових ставок | 25% на багато товарів |
Ці мита були частиною масштабної стратегії для вирішення дисбалансів у торгівлі між США та Китаєм. Для адміністрації Трампа був характерний агресивний підхід до використання економічних інструментів із геополітичною метою. Запроваджені мита мали широкий вплив — від промислових секторів до споживчих товарів.
Сума у $360 мільярдів є суттєвою часткою загального обсягу торгівлі між США і Китаєм і підкреслює масштаби застосованих заходів. Цей крок став значним відходом від попередньої торговельної політики США, спричинив відповідні дії Китаю й призвів до повномасштабної торгової війни. Вплив мит довго відчувався у глобальних ланцюгах постачання та економічних відносинах, формуючи сучасний ландшафт міжнародної торгівлі й дипломатії між двома найбільшими економіками світу.
Підхід президента Байдена до торговельно-економічних відносин США і Китаю базується на пошуку балансу. З одного боку, адміністрація прагне знизити напругу, а з іншого — зберігати тиск на Пекін через стратегічні заходи. Це відображає рішення переважно залишити мита епохи Трампа на китайський імпорт, водночас відновлюючи процеси виключень для певних товарів. Стратегія Байдена спрямована на вирішення хронічних питань щодо торговельної політики Китаю без ескалації до повномасштабної торгової війни.
Результати такого підходу відображаються у свіжих торгових даних:
| Показник | 2024 | 2025 (прогноз) |
|---|---|---|
| Обсяг торгівлі США–Китай | $562 мільярди | $589 мільярдів |
| Дефіцит торгівлі США з Китаєм | $287 мільярдів | $276 мільярдів |
Ці показники вказують на поступове покращення торгового балансу, що свідчить про потенційний ефект стратегії Байдена. Водночас існують виклики: адміністрація відчуває тиск від внутрішніх галузей, які потребують зниження мит, і водночас має зберігати жорстку позицію щодо захисту інтелектуальної власності й доступу до ринку.
Останні дипломатичні ініціативи, зокрема зустріч Байдена та Сі у Сан-Франциско в листопаді 2023 року, демонструють прихильність до діалогу. За словами Байдена, це була «одна з найконструктивніших і найпродуктивніших» зустрічей, де розглядалися ключові питання, зокрема регулювання штучного інтелекту й оборонних сфер. Такі контакти разом із цільовими економічними заходами відображають багатогранність стратегії Байдена щодо Китаю, спрямованої на захист американських інтересів і стабілізацію двосторонніх відносин.
Торговельна політика адміністрації Трампа суттєво позначилася на експорті США до Китаю, що призвело до помітного зменшення ринкової частки. Дані свідчать: експорт США до Китаю впав на 10,7% у 2020–2021 роках, що свідчить про значне зміщення торгових потоків. Основними причинами стали введення мит за статтею 301 на китайські товари у 2018 році та подальша ескалація торгової напруги.
Для ілюстрації змін порівняємо експорт США до Китаю з результатами інших основних торгових партнерів:
| Країна/Регіон | Зростання експорту до Китаю (2020–2021) |
|---|---|
| США | -10,7% |
| Європейський Союз | +7% |
| АСЕАН | +13% |
Ці дані демонструють, що на фоні зменшення експорту США інші регіони, зокрема ЄС і АСЕАН, збільшили свою ринкову частку, частково заповнивши вакуум, що виник через скорочення постачань зі США.
Політика Трампа вплинула не лише на загальні обсяги торгівлі, а й на окремі сектори, включаючи агропромисловість, аерокосміку і технології. Зокрема, угода «Фаза один» мала стимулювати експорт аграрної продукції США до Китаю, однак результати були неоднозначними. Зміщення торгових потоків на користь Європи й Південно-Східної Азії свідчить, що китайські імпортери звернулися до альтернативних постачальників у відповідь на американські обмеження.
Зниження ринкової частки експорту США до Китаю підкреслює складність міжнародної торгівлі й можливі непередбачувані наслідки протекціонізму. Це демонструє потребу в зважених торговельних стратегіях для збереження конкурентних переваг на глобальному ринку.
Станом на 22 жовтня 2025 року Trump coin коштує $0,002055. За останню добу ціна знизилася на 8,21%, а за минулий тиждень — на 62,25%.
Станом на 22 жовтня 2025 року Super Trump coin торгується по $0,000128, обсяг торгів за добу становить $86 598,99.
Трамп володіє токеном TRUMP і отримував пожертви в різних криптовалютах, включаючи мемкоїни та Ethereum.
Так, ви можете обміняти Trump coin на іншу криптовалюту на підтримуваних біржах і потім вивести кошти у фіат.
Поділіться
Контент