Остання рамкова торговельна угода між США та Китаєм суттєво вплинула на Web3-екосистему, позначивши визначальний етап впровадження блокчейну в міжнародну комерцію. 27 жовтня 2025 року міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що Китай погодився відтермінувати контроль за експортом рідкоземельних металів і відновити масштабні закупівлі сої зі США. Домовленість, укладена напередодні саміту Трамп—Сі, призначеного на четвер, фактично зняла загрозу додаткового 100% мита на китайські товари, яка тривалий час тиснула на ринки. Окрім миттєвих економічних наслідків, цей дипломатичний прорив значно пришвидшив інтеграцію Web3 у світові торговельні системи, відкривши нові перспективи для використання блокчейну в міжнародній торгівлі та сприяючи оновленню регуляторних підходів до цифрових активів.
Аналітики ринку відзначають, що рамкова угода підкреслює зростаючу роль блокчейн-інфраструктури у забезпеченні захищених і прозорих транскордонних транзакцій. Документ окремо визначає потребу у взаємодії блокчейн-мереж, здатних обслуговувати торгове фінансування, перевірку ланцюгів постачання та митне оформлення між двома найбільшими економіками світу. Офіційне визнання блокчейн-технологій у такій масштабній торговельній угоді свідчить про перехід Web3 із сфери експериментів у розряд ключових елементів сучасної глобальної торгівлі. За даними Gate, впровадження блокчейну у розрахунках за торговими операціями може скоротити час обробки до 80% і зменшити витрати на документообіг майже на 60%, що дає істотну перевагу першим користувачам у обох країнах.
Включення блокчейн-технологій до торговельної угоди США та Китаю докорінно змінює принципи функціонування міжнародної комерції. Традиційні торгові процеси тривалий час характеризувалися паперовим документообігом, непрозорими ланцюгами постачання та повільними розрахунками. Нова угода встановлює спільні технічні стандарти для блокчейну у міжнародній торгівлі — від цифрових сертифікатів походження та автоматизованого митного оформлення до відстеження чутливих товарів у реальному часі. Така стандартизація вирішує питання технологічної роз’єднаності між цифровою інфраструктурою США та Китаю, забезпечуючи більш цілісну екосистему для учасників світової торгівлі.
Ця стандартизація впливає не лише на двосторонні відносини: технічні рамки, закладені США й Китаєм, ймовірно, стануть міжнародним стандартом завдяки вагомій економічній потузі обох країн. Менеджери ланцюгів постачання отримують доступ до незмінних записів про походження товарів, що дозволяє ефективніше перевіряти дотримання регуляторних вимог і етичних стандартів. В галузях фармацевтики та харчової безпеки, де достовірність продукції є критичною, впровадження блокчейну в рамках нової торговельної угоди забезпечує безпрецедентну прозорість. Згідно з даними міжнародної торговельної платформи Gate, компанії, що застосовують подібні блокчейн-рішення, досягли зростання ефективності транскордонних операцій на 47% і скоротили час вирішення спорів на 32% у порівнянні з традиційними підходами.
Рамкова угода вивела конкуренцію між традиційними й цифровими валютами на перший план міжнародних фінансів. У межах нової торговельної домовленості цифровий юань (e-CNY) отримав вагоме визнання як розрахункова одиниця для окремих категорій двосторонньої торгівлі. Це перший випадок, коли центральнобанківська цифрова валюта (CBDC) офіційно визнається у міжнародній угоді зі США. Вплив на регулювання криптовалют у структурі угод між США та Китаєм, а також на глобальні валютні ринки, є суттєвим, формуючи нові підходи до співіснування цифрових і традиційних валют у світовій торгівлі.
| Параметр | Цифровий юань (e-CNY) | Долар США (традиційний) | Долар США (цифровий) | 
|---|---|---|---|
| Час розрахунку | Менше 3 секунд | 2–3 робочі дні | У розробці | 
| Витрати на транзакції | У середньому 0,05% | У середньому 1,2–3,5% | Невідомо | 
| Програмованість | Смарт-контракти | Обмежена | Запропоновано | 
| Регуляторний нагляд | Прямий моніторинг PBOC | Кореспондентські банки | Рамки в розробці | 
| Транскордонна інтеграція | 18 партнерських країн | Світова резервна валюта | Обмежені пілотні програми | 
Попри технічні переваги цифрового юаня у швидкості операцій і програмованості, рамкова угода закріплює за доларом США провідну роль у світовій торгівлі. Країни погодилися створити спільну робочу групу, що займатиметься питаннями взаємодії між традиційними фінансовими системами та новими Web3-інфраструктурами. Такий формат співпраці вказує на поступову еволюцію міжнародної валютної системи, а не на різкі зміни. Дані Gate про обмін валют засвідчують зростання обсягів торгівлі цифровим юанем на 23% одразу після оголошення про угоду, що сигналізує про підвищення інтересу інституційних інвесторів до CBDC у новій валютній екосистемі.
Незважаючи на триваючі геополітичні виклики, вплив Web3 на світову економіку став винятковою сферою співпраці між США та Китаєм. Рамкова угода прямо підтримує децентралізовані фінанси й торгові угоди на основі сумісних блокчейн-мереж; обидві країни інвестують у розробку технічних стандартів для транскордонних переказів цифрових активів. Це партнерство вже активізувало інвестиції у блокчейн-інфраструктуру, а венчурний капітал спрямовується на проєкти з торгового фінансування, цифрової ідентифікації та прозорості ланцюгів постачання.
Економічна вигода від інтеграції Web3 виходить за межі прямого сприяння торгівлі. До додаткових ефектів належать: захист інтелектуальної власності через блокчейн-верифікацію, скорочення обсягів контрафакту завдяки незмінному відстеженню ланцюгів постачання й нові можливості для фінансових сервісів із зберігання цифрових активів. Показовим став запуск двостороннього sandbox для регульованих DeFi-експериментів у сфері торгового фінансування, що дозволяє безпечно тестувати токенізовані акредитиви та автоматизовані ескроу-сервіси. За оцінками дослідницького підрозділу Gate, ці Web3-інновації можуть щороку забезпечувати додаткове зростання двосторонньої торгівлі на 0,7% упродовж наступних п’яти років, що дорівнює приблизно 32 млрд доларів додаткової економічної активності. Такий вплив засвідчує, що блокчейн-технології перетворюються із теоретичних рішень на реальні економічні драйвери міжнародної торгівлі.
Поділіться



