Регулювання криптовалюти від Японського агентства фінансових послуг (FSA): правила бірж та оподаткування

Основні висновки

• Постачальники послуг обміну криптоактивів, що працюють у Японії, зобов’язані зареєструватися у FSA та виконувати вимоги щодо операційної діяльності, безпеки, розкриття інформації й активів клієнтів.

• Японія розширює регулювання FIEA для криптоактивів з інвестиційною метою, зокрема посилює правила ринкової доброчесності, контролю за інсайдерською торгівлею та обов’язкового розкриття інформації.

• Правило подорожі Японії вимагає надання інформації про відправника й одержувача для відповідних криптопереказів, однак офіційні матеріали FSA, що розглядалися, не встановлюють універсального порогу у 3 000 дол. США.

• Індивідуальні прибутки від криптоактивів наразі оподатковуються як різного роду дохід; для кваліфікованих криптоактивів заплановано окреме оподаткування за новими правилами.

• Випуск стейблкоїнів дозволений не лише банкам — японська структура допускає участь банків, постачальників послуг грошових переказів і кваліфікованих трастових структур.

Поточний статус регулювання криптоактивів FSA Японії

Японія регулює криптоактиви через структуру під керівництвом Агентства фінансових послуг (FSA), де Закон про платіжні послуги традиційно регламентує спотові сервіси обміну криптоактивів. Криптоактиви дозволено зберігати й використовувати, проте вони не є законним платіжним засобом у Японії.

Регуляторне поле змінюється. Реформи 2026 року наближають криптоактиви, що застосовуються для інвестицій, до фінансових продуктів під регулюванням FIEA. Це спрямовано на підвищення прозорості, посилення регуляторного контролю та розширення повноважень FSA щодо учасників ринку.

Перехід відображає попередній висновок FSA про те, що правила обміну криптовалюти вже набули структури, близької до стандартів для операторів фінансових інструментів.

Ліцензійні вимоги FSA для криптобірж

Криптобіржі, які надають регульовані послуги клієнтам у Японії, повинні бути зареєстровані та виконувати вимоги FSA. Реєстрація охоплює бізнес-плани, управління, фінансові ресурси, внутрішній контроль, кібербезпеку та захист активів клієнтів.

Іноземні компанії не можуть просто виводити криптоактиви чи проводити рекламну діяльність у Японії без урахування місцевих вимог до реєстрації. FSA підкреслює, що закордонні оператори, які надають послуги обміну криптоактивів резидентам Японії, зазвичай мають пройти японську реєстрацію.

Зареєстровані компанії одночасно працюють у системі саморегулювання Японії. FSA визнає Японську асоціацію обміну віртуальних і криптоактивів (JVCEA), чиї правила охоплюють залістування, розкриття інформації та стандарти операційної поведінки.

Поєднання законодавчого контролю й саморегулювання допомагає компаніям відповідати вимогам, не прирівнюючи кожну криптооперацію до банківської діяльності.

Вимоги до зберігання, сегрегації активів і безпеки

Японські біржі мають відокремлювати активи клієнтів від власних коштів і забезпечувати надійний контроль за зберіганням. Вимоги передбачають зберігання щонайменше 95% криптоактивів клієнтів офлайн, а залишки в онлайн-гаманцях мають бути забезпечені відповідними активами.

Ці обмеження знижують ризики втрат від хакерських атак, неплатоспроможності чи операційних збоїв. Вони наближають стандарти зберігання до практик фінансових установ, хоча зберігання криптоактивів технічно відрізняється від зберігання традиційних фінансових інструментів.

Gate Japan включено до реєстру місцевих операторів обміну криптоактивів; перевірити регуляторний статус можна у відповідному реєстрі FSA.

Протидія відмиванню коштів, KYC та крипто-правило подорожі

Японія зобов’язує криптокомпанії впроваджувати заходи протидії відмиванню коштів згідно із Законом про запобігання переміщенню доходів від злочинної діяльності та відповідними вимогами PSA. KYC, моніторинг транзакцій, контроль підозрілих операцій і ведення реєстрів є частиною комплаєнсу.

Крипто-правило подорожі передбачає, що перекази криптоактивів і стейблкоїнів між відповідними провайдерами мають супроводжуватися інформацією про відправника й одержувача. З 2023 року Японія посилила ці вимоги й продовжує визначати, які іноземні юрисдикції підпадають під кроскордонне правило подорожі.

Поширене твердження, що в Японії правило подорожі застосовується лише для переказів понад 3 000 дол. США, не підтверджується матеріалами FSA, що розглядалися для цього огляду. Тому не слід узагальнювати цю вимогу як "понад $3 000", якщо окреме правило не визначає поріг для конкретної операції.

Правила оподаткування криптовалюти для фізичних осіб у Японії

Оподаткування криптовалюти в Японії здійснює Національне податкове агентство (NTA), а не FSA. FSA регулює фінансові та криптобізнеси, а NTA визначає податковий режим для доходів.

Згідно з чинними правилами, дохід від продажу чи використання криптоактивів зазвичай класифікується як різного роду дохід, якщо не застосовується інша категорія.

Оподатковуваними подіями є продаж криптоактиву за єни, використання криптоактиву для придбання товарів чи послуг, а також обмін одного криптоактиву на інший із виникненням оподатковуваного прибутку. Тобто оподаткування не відкладається до повернення коштів на банківський рахунок.

Оподаткування доходів від торгівлі та інвестицій у криптовалюту

Поточна прогресивна система в Японії може призводити до того, що особи з високими доходами сплачують сукупні граничні національні й місцеві ставки до 55% із криптодоходу, класифікованого як різного роду дохід.

Проект реформи на 2026 рік передбачає зміну цього підходу. Для кваліфікованих криптоактивів, які обертаються через нову регульовану структуру, уряд пропонує окреме оподаткування: 20% — 15% національного податку на дохід плюс 5% податку резидента, а з урахуванням надбавки на відновлення ефективна ставка становить близько 20,315%. Дозволяється також переносити збитки на три роки вперед.

Реформа не визначає 1 січня 2028 року як безумовну дату запуску. Міністерство фінансів пов’язує застосування правил із набранням чинності зміненим FIEA: податкові правила починають діяти з 1 січня року, що настає після року, в якому набувають чинності відповідні положення FIEA. Січень 2028 року — прогнозований термін, а не фіксована дата незалежно від FIEA.

Зміни торкнулись і корпоративного оподаткування. Податкова реформа Японії на 2024 рік передбачає звільнення від річного оподаткування за принципом «mark-to-market» для певних криптоактивів, що зберігаються третіми сторонами за визначених умов, зменшуючи оподаткування нереалізованих прибутків замість повного звільнення всіх корпоративних криптоактивів.

Правила для стейблкоїнів та інших цифрових активів

В Японії стейблкоїни, прив’язані до фіата, регулюють як електронні платіжні інструменти, із заходами щодо захисту вартості викупу, запобігання відмиванню коштів і підтримки фінансової стабільності.

Випуск стейблкоїнів не обмежений лише банками. Японське право дозволяє випуск через банки, зареєстрованих постачальників послуг грошових переказів і трастові компанії, для кожної моделі діють окремі обмеження.

Резервування та гарантії викупу є ключовими елементами структури, але твердження, що кожен емітент зобов’язаний "утримувати повний фіатний резерв", є надто узагальненим. Захисна структура визначається типом емітента і відповідною нормою закону.

NFT і конструкції децентралізованих фінансів оцінюють за їхніми функціями й юридичними характеристиками. Не кожна діяльність із NFT чи DeFi автоматично підпадає під послугу обміну криптоактивів.

Що змінилося нещодавно

Японія провела масштабну реформу крипторинку у липні 2026 року, наблизивши інвестиційне регулювання криптовалюти до стандартів FIEA. Мета — підвищити прозорість, посилити вимоги до ділової поведінки та узгодити частину регулювання криптовалюти із правилами для операторів фінансових інструментів.

Оновлена структура передбачає посилення контролю за інсайдерською торгівлею та маніпуляціями ринком, підвищення вимог до розкриття інформації емітентами та розширення функцій наглядових органів. Перекласифікацію близько 105 криптоактивів у межах структури FIEA відзначено як частину цієї реформи.

Реформа також підвищує максимальний строк ув’язнення за певні порушення незареєстрованої діяльності з трьох до 10 років. Це не означає, що будь-яка незареєстрована діяльність тягне за собою 10 років: має значення склад правопорушення та елементи закону.

Нагляд стає більш багаторівневим. JVCEA зберігає функції саморегулювання, а Комісія з нагляду за цінними паперами та біржами (Securities and Exchange Surveillance Commission, SESC) відіграватиме більшу роль у межах FIEA. Обов’язкове розкриття інформації та посилений державний контроль мають підвищити доброчесність ринку без сліпого копіювання обмежень для акцій чи інших ліквідних інструментів.

Загальний перехід Японії до інвестиційного регулювання криптовалюти варто розглядати у контексті глобальної регуляторної практики для віртуальних активів, де країни дедалі частіше поєднують вимоги до ліцензування, зберігання та ринкової поведінки.

Поширені запитання

Чи легальна криптовалюта в Японії?

Так. Криптовалюта є легальною й регулюється в Японії, хоча криптоактиви не є законним платіжним засобом, виданим чи гарантованим урядом Японії.

Хто регулює оподаткування криптовалюти в Японії?

Національне податкове агентство адмініструє оподаткування криптовалюти. Агентство фінансових послуг здійснює регулювання криптобірж, фінансових інститутів і ринкової поведінки, але не визначає податок на доходи фізичних осіб.

Чи діє правило подорожі Японії лише для переказів понад $3 000?

Офіційні матеріали FSA, що розглядалися, не містять універсального порогу у 3 000 дол. США щодо правила подорожі для криптоактивів. Відповідні перекази між провайдерами підпадають під вимоги щодо інформації про відправника й одержувача згідно з чинними японськими правилами.

Чи доходи фізичних осіб від криптовалюти оподатковуються до 55%?

За чинною системою різного роду доходу найвищі ставки можуть досягати сукупно до 55%. Для кваліфікованих криптоактивів планується окремий податковий режим у межах реформи, пов’язаної з FIEA.

Чи розпочнеться ставка японського криптоподатку 20,315% із січня 2028 року?

Січень 2028 року — прогнозована дата, а не гарантований строк за законом. Міністерство фінансів визначає, що нові правила починають діяти з 1 січня року після набуття чинності відповідними змінами до FIEA.

Застереження: Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не є юридичною чи податковою консультацією. Вимоги можуть відрізнятися залежно від діяльності, типу компанії та конкретної угоди.