У 2009 році було видобуто перший блок Bitcoin. Тоді мережа Bitcoin була єдиною наявною блокчейн-мережею. Сьогодні ситуація змінилася: існують сотні інших блокчейн-мереж, кожна з яких має власні варіанти використання та цілі. Цим блокчейнам іноді потрібно взаємодіяти між собою, компенсувати власні обмеження та сприяти ширшому впровадженню. Як вони це роблять? Завдяки процесу, відомому як взаємодія блокчейнів.
Взаємодія блокчейнів — це здатність блокчейнів вільно взаємодіяти та активно обмінюватися даними. Ця концепція звучить просто, але її реалізація є непростою. Це пояснюється тим, що багато блокчейнів розроблено як незалежні протоколи, які часто несумісні із зовнішніми технологіями та іншими блокчейнами.
Попри це, блокчейн має значний потенціал, і різні платформи постійно шукають способи поліпшити ефективну комунікацію між блокчейнами. У цій статті розглянуто технології, що підтримують взаємодію блокчейнів, і принципи їхньої роботи. Ми також обговоримо переваги та недоліки цього механізму.
Кожен блокчейн відрізняється від інших, тому не існує єдиного універсального механізму для забезпечення взаємодії. Натомість розробники та інженери блокчейнів створили різноманітні інструменти й протоколи для розв’язання проблем на рівні взаємодії між блокчейнами.
Хоча сфера застосування та принципи роботи цих інструментів можуть відрізнятися, усі вони мають спільну рису — блокчейну не потрібно інтегруватися зі сторонньою платформою. Це забезпечує децентралізацію — одну з ключових засад блокчейн-технологій. Нижче наведено деякі з найпопулярніших інструментів для взаємодії блокчейнів.
Сайдчейни створюються на основі основного блокчейну та призначені для підтримання двосторонньої комунікації з основним ланцюгом. Сайдчейн є незалежною сутністю з власною системою токенів, механізмом консенсусу та способом функціонування. Він приносить користь основному ланцюгу, обробляючи частину його функцій і вивільняючи ресурси для ефективнішої роботи. Polygon (MATIC) є проєктом сайдчейну, який функціонує як сайдчейн і L2-блокчейн на базі мережі Ethereum.
Парачейни схожі на сайдчейни, оскільки також є незалежними блокчейнами, підключеними до основного ланцюга. Однак існує суттєва відмінність: окрім взаємодії з основним ланцюгом, парачейни можуть взаємодіяти між собою. На відміну від них, сайдчейни можуть підтримувати зв’язок лише з основним ланцюгом. Тому парачейни мають вищий рівень взаємодії, ніж сайдчейни. Екосистеми Polkadot і Kusama підтримують парачейни.
Оракули — це протоколи смартконтрактів, які забезпечують комунікацію між блокчейнами та зовнішнім світом. Вони можуть передавати дані із зовнішнього світу до блокчейну або з блокчейну до зовнішнього світу. Однак їхні можливості не обмежуються цим: вони також можуть передавати інформацію з одного блокчейну до іншого, забезпечуючи взаємодію різних блокчейнів. Chainlink і протокол Band є типовими прикладами кросчейн-оракулів.
Кросчейн-мости допомагають переміщувати або «мостити» токени з одного блокчейну до іншого та є одним із найважливіших механізмів для забезпечення взаємодії блокчейнів. Більшість кросчейн-мостів працюють за принципом блокування або спалювання токенів в одному блокчейні та випуску еквівалентної кількості токенів в іншому блокчейні.
Деякі кросчейн-мости використовують протокол Wrap для досягнення своєї мети. Вони загортають вартість одного токена в інший токен і дозволяють використовувати цей токен іншими способами. Наприклад, Wrapped BTC (загорнутий BTC) належить до таких токенів. Хоча його можна обміняти на BTC у співвідношенні 1:1, він є токеном ERC-20, тому може використовуватися в протоколах на базі Ethereum. У цьому полягає сила взаємодії блокчейнів.
Інші кросчейн-мости, такі як мережа Celer, використовують пули ліквідності для переміщення токенів з одного блокчейну до іншого. Такі кросчейн-мости також надають можливості заробітку інвесторам, які готові забезпечувати ліквідність для здійснення переказів.
Атомарний своп, також відомий як атомарна кросчейн-торгівля, — це механізм однорангового обміну, за якого активи з одного блокчейну обмінюються на активи в іншому блокчейні. Процес повністю децентралізований і керується смартконтрактами. Він також виконується в межах визначеного періоду часу. Якщо цей час минув, а умови контракту не виконано, транзакція автоматично скасовується.
Це модуль взаємодії, розроблений екосистемою Cosmos для забезпечення комунікації між підключеними блокчейнами. Фактично це інтернет блокчейнів. Блокчейнам, підключеним за допомогою цього механізму, не потрібно взаємодіяти безпосередньо один з одним. Натомість вони надсилають пакети інформації лише через децентралізовані канали, які контролюються смартконтрактами.
Хоча IBC було запущено лише у березні 2021 року, наразі його активовано в 54 мережах, а щоденний обсяг транзакцій становить приблизно 114 000. Ці 54 блокчейн-мережі можуть безперешкодно взаємодіяти одна з одною та обмінюватися токенами за потреби.
Огляд 54 криптопроєктів, які наразі працюють за протоколом IBC
Обмін токенів означає обмін токенами між різними блокчейн-мережами для посилення взаємодії. Обмін може здійснюватися різними способами, найпоширенішими з яких є атомарні свопи та кросчейн-автоматизовані маркетмейкери (AMM).
Атомарний своп, також відомий як атомарна кросчейн-торгівля, — це механізм однорангового обміну, за якого активи з одного блокчейну обмінюються на активи в іншому блокчейні. Процес повністю децентралізований і керується смартконтрактами. Він також виконується в межах визначеного періоду часу. Якщо цей час минув, а умови контракту не виконано, транзакція автоматично скасовується.
Кросчейн-AMM будуються на основі кросчейн-мостів і призначені для створення зв’язків між різними блокчейнами. Такі кросчейн-AMM мають окремі пули ліквідності в кожному блокчейні та використовують цю ліквідність для спрощення обміну токенів. Наприклад, AMM, пов’язані з THORChain, підтримують взаємний обмін між вісьмома блокчейнами.
Програмовані токен-мости належать до токен-мостів. Такі кросчейн-мости також дають змогу передавати довільні повідомлення через виклики смартконтрактів, що робить кросчейн-мостинг ефективнішим. В одній транзакції, яка виконує функцію мосту, вони також підтримують складніші операції, зокрема обмін, кредитування та стейкінг.
Виклик контракту відбувається, коли функція смартконтракту у вихідному ланцюгу викликає функцію смартконтракту в цільовому ланцюгу. Така комунікація створює основу для складнішої взаємодії між блокчейн-мережами. На таких взаємодіях ґрунтуються обмін токенів і мостинг.
Нативні кросчейн-платежі — це процес, за якого транзакція ініціюється в одній блокчейн-мережі, а оплата в іншій блокчейн-мережі здійснюється нативним токеном вихідного блокчейну. Це дає змогу легко переміщувати дані та активи з одного блокчейну до іншого. Це також сприяє розвитку децентралізованих застосунків і зменшує потребу в централізованих біржах.
Парачейни є нативним механізмом екосистеми Polkadot. Кожен парачейн підключається до основного ланцюга, або релейного ланцюга, через процес під назвою «Bonding». Різні парачейни, підключені до одного релейного ланцюга, також можуть взаємодіяти один з одним, посилюючи взаємодію.
Наразі в екосистемі Polkadot налічується приблизно 186 різних блокчейнів. Взаємозв’язок між ними означає, що користувачі можуть отримувати доступ до цих блокчейнів через один гаманець і єдиний користувацький інтерфейс. Якби ці блокчейни не були пов’язані через інтерфейс Polkadot, користувачам довелося б витрачати значно більше часу та зусиль на перемикання між ними.
Екосистема Cosmos розробила протокол міжблокчейнової комунікації (IBC). IBC — це модуль взаємодії, який забезпечує комунікацію між підключеними блокчейнами та фактично є інтернетом блокчейнів.
Блокчейнам, підключеним за допомогою цього механізму, не потрібно взаємодіяти безпосередньо один з одним. Натомість вони надсилають пакети інформації лише через децентралізовані канали, які контролюються смартконтрактами. Хоча IBC було запущено лише у березні 2021 року, наразі його активовано в 54 мережах, а щоденний обсяг транзакцій становить приблизно 114 000 транзакцій. Ці 54 блокчейн-мережі можуть безперешкодно взаємодіяти одна з одною та обмінюватися токенами за потреби.
Cardano — це блокчейн-платформа третього покоління, яка підтримує створення сайдчейнів для безперешкодної комунікації з блокчейном основної мережі. Крім того, Cardano забезпечує передавання даних між блокчейнами за допомогою кросчейн-мостів. Ці кросчейн-мости з’єднують мережу Cardano з Ethereum, Bitcoin та іншими мережами. Протокол REN і міст SundaeSwap є прикладами таких кросчейн-мостів.
Plasma Bridge — це рішення для масштабування L2, яке використовує дочірні ланцюги для підвищення ефективності мережі Ethereum. Як і парачейни та сайдчейни, дочірні ланцюги беруть на себе частину навантаження основного ланцюга, зберігаючи комунікацію між собою та з основним ланцюгом. Як працює Plasma Bridge?
Коли користувач хоче перемістити актив із дочірнього ланцюга до іншої блокчейн-мережі, він створює NFT у дочірньому ланцюгу для представлення права власності на актив. Потім користувач блокує NFT у сховищі смартконтракту та випускає відповідний NFT у цільовій блокчейн-мережі.
Коли користувач передає цей новостворений NFT отримувачу, отримувач може обміняти його на криптоактив, який представлений NFT.
Хоча Lisk прямо не визначається як проєкт для взаємодії блокчейнів, він пропонує кілька цікавих рішень. Наприклад, Lisk дає розробникам змогу створювати сайдчейни, підключені до основного ланцюга Lisk. Він також підтримує кросчейн-передавання повідомлень, забезпечуючи безперешкодну комунікацію між різними блокчейнами.
Зрештою, на останньому етапі дорожньої карти Lisk, відомому як діамантовий етап, планується забезпечити пряму сумісність мережі Lisk з іншими блокчейнами. Це дасть розробникам змогу створювати на Lisk децентралізовані застосунки, які можуть використовуватися в блокчейнах Ethereum, Polkadot і Cosmos.
Якщо більшість людей у світі використовуватиме криптовалюти, ці криптовалюти не існуватимуть лише в одному блокчейні. У такому разі взаємодія блокчейнів забезпечить безперешкодну комунікацію між блокчейнами незалежно від їхньої кількості. Така комунікація створить більше варіантів використання криптоактивів, сприятиме подальшому розвитку блокчейн-технологій і їхньому ширшому поширенню.
Масштабованість блокчейну означає здатність криптовалюти розширюватися та обробляти більший обсяг транзакцій, ніж раніше. Масштабованість є однією з найважливіших характеристик токена, оскільки свідчить про його здатність до ширшого впровадження. Взаємодія блокчейнів може підвищити масштабованість криптопроєктів, оскільки вона гарантує, що токени не обмежуються блокчейном, на якому вони створені.
Як приклад можна розглянути Wrapped BTC. Bitcoin сам по собі може обробляти лише приблизно п’ять-сім транзакцій за секунду (TPS). Однак коли BTC загорнуто у токен ERC-20, його TPS подвоюється та після завершення оновлення Ethereum може досягти 100 000 TPS.
Децентралізація є основою криптовалют, і саме її забезпечує взаємодія блокчейнів. Різні протоколи та механізми взаємодії блокчейнів, які ми розглянули, дають змогу здійснювати транзакції без довіри та без посередників. Це також гарантує, що жоден окремий ланцюг не зможе монополізувати криптовалютні транзакції. Оскільки централізований контроль не потрібен, люди можуть вільно переміщувати активи з одного ланцюга до іншого, дозволяючи активам і технологіям вільно поширюватися.
Взаємодія блокчейнів також сприяє здоровій конкуренції між блокчейнами. Зрештою, люди та проєкти не можуть бути «заблокованими» в одному блокчейні. Якщо блокчейн не відповідає очікуванням, проєкти на ньому можуть перейти до іншого блокчейну. Нещодавнім прикладом є міграція DeGods і Y00ts із Solana до Ethereum та Polygon відповідно.
Проблеми сумісності можуть виникати, коли два блокчейни з різними механізмами роботи та токеномікою мають певним чином співпрацювати. Це особливо стосується систем довіри, які використовують блокчейни. Наприклад, багато людей вважають механізм консенсусу Proof of Work (PoW) найбезпечнішим. Ті, хто дотримується такої думки, можуть менш охоче мостити активи з блокчейну, що використовує PoW, до блокчейну, який використовує механізм Proof of Stake.
Швидкість транзакцій у деяких підключених блокчейнах відповідатиме швидкості найповільнішого блокчейну, особливо в періоди високого навантаження. Якщо в одному з блокчейнів виникає затор транзакцій, це може спричинити ланцюгову реакцію, яка вплине на всі блокчейни в цьому з’єднанні. Це істотно сповільнить роботу.
У криптосфері взаємодія блокчейнів є актуальною темою та, можливо, одним із найважливіших чинників поширення криптовалютних концепцій серед широкої аудиторії. Тому є достатньо підстав очікувати більше інновацій у цій сфері.
Наприклад, уже розробляються блокчейни, що включають взаємодію до своїх основних механізмів, одним із яких є мережа Quant. У 2018 році було запущено мережу Quant, яка дозволяє розробникам блокчейнів створювати смартконтракти, здатні існувати в кількох блокчейнах. До таких проєктів також належать Cronos, Flare і AllianceBlock. Ці проєкти створювалися з урахуванням взаємодії та вже мають практичне застосування.
Варто зазначити, що ця криптосфера все ще стикається з великою кількістю викликів і має подолати низку вузьких місць. Проте, доки розробники блокчейнів не зупинятимуться на досягнутому, взаємодія блокчейнів матиме перспективне майбутнє.
* Ця інформація не є фінансовою порадою чи будь-якою іншою рекомендацією, запропонованою чи схваленою Gate.
* Цю статтю заборонено відтворювати, передавати чи копіювати без посилання на Gate. Порушення є порушенням Закону про авторське право і може бути предметом судового розгляду.





