Що таке блокчейн-аналітика? Як вона працює та чому це важливо

Оскільки публічні блокчейни фіксують транзакції у прозорих реєстрах, аналітики можуть досліджувати, як цифрові активи переміщуються між адресами, взаємодіють зі смартконтрактами та проходять через різні сервіси. Однак для розуміння того, хто контролює адресу або чому відбулася транзакція, часто потрібна інформація поза межами самого блокчейну.

Блокчейн-розвідка поєднує дані ончейн-транзакцій із такими джерелами, як публічні реєстри, відомі адреси сервісів, санкційна інформація та інші законно отримані докази.

У цьому посібнику пояснюється, як працює блокчейн-розвідка, чим вона відрізняється від блокчейн-аналітики, які інструменти використовуються та як вона застосовується в криптовалютній індустрії.

Основні висновки

• Блокчейн-аналітика та блокчейн-розвідка перетинаються, але розвідка зазвичай більше зосереджена на інтерпретації даних у ширшому контексті.

• Криптовалютні біржі та фінансові установи можуть використовувати блокчейн-розвідку для підтримки дотримання вимог щодо протидії відмиванню коштів і санкцій.

• Правоохоронні органи використовують блокчейн-аналіз для розслідування шахрайства, програм-вимагачів, крадіжок та інших фінансових злочинів.

• Трейдери можуть використовувати ончейн-розвідку для моніторингу активності гаманців, потоків коштів на біржі та ринкових тенденцій.

• Блокчейн-розвідка має обмеження, зокрема неповну атрибуцію, хибнопозитивні результати, обмеження конфіденційності та відмінності в охопленні блокчейнів.

Що таке блокчейн-розвідка?

Блокчейн-розвідка — це збирання, аналіз та інтерпретація даних блокчейну для отримання висновків щодо криптовалютних транзакцій, суб’єктів і діяльності.

Публічні блокчейни, такі як Bitcoin та Ethereum, фіксують інформацію про транзакції, яку можна досліджувати незалежно.

Залежно від блокчейну, така інформація може включати суми транзакцій, часові мітки, адреси гаманців, перекази токенів і взаємодії зі смартконтрактами.

Однак більшість адрес у публічних блокчейнах не розкривають безпосередньо реальні особи своїх користувачів, тому аналітики намагаються пов’язати активність із суб’єктами реального світу.

Блокчейн-розвідка прагне надати додатковий контекст, поєднуючи записи про транзакції з іншою інформацією, зокрема офчейн-даними.

Наприклад, аналітик, який розслідує підозрілий криптовалютний переказ, може досліджувати:

• Початкові ончейн-адреси

• Попередні транзакції за участю цієї адреси

• Зв’язки з відомими криптовалютними сервісами

• Перекази через децентралізовані біржі або мости

• Взаємодії з адресами, пов’язаними з повідомленою незаконною діяльністю

• Відповідні публічні записи або законно отриману інформацію про клієнтів

Мета полягає в розумінні контексту транзакції, а не лише у спостереженні за її рухом. Це ширше завдання, ніж просте відстеження коштів лише з одного джерела.

Чому блокчейн-розвідка важлива?

Прозорість блокчейну створює можливості для фінансового аналізу та розслідувань.

Однак самі лише публічні записи про транзакції не пояснюють наміру, що стоїть за переказом.

Велика криптовалютна транзакція може бути інвестицією, внутрішнім переказом на біржі, платежем або потенційно підозрілою діяльністю.

Блокчейн-розвідка допомагає аналітикам досліджувати ці можливості, вивчаючи моделі транзакцій і доступну підтвердну інформацію.

Такий ширший контекст необхідний для розслідувань фінансових злочинів, дотримання регуляторних вимог, моніторингу ринку та ретельної перевірки з боку установ із підвищеними вимогами до ризиків.

Блокчейн-розвідка та блокчейн-аналітика

Блокчейн-аналітика та блокчейн-розвідка тісно пов’язані, а ці терміни іноді використовують як взаємозамінні.

Обидва напрями передбачають дослідження даних блокчейну для розуміння криптовалютної активності.

Блокчейн-аналітика зосереджується на збиранні, обробці, вимірюванні та візуалізації блокчейн-інформації, часто починаючи з необроблених даних блокчейну. Натомість блокчейн-розвідка робить акцент на інтерпретації цієї інформації в контексті для підтримки прийняття рішень.

Ці категорії не є взаємовиключними.

Сучасні платформи блокчейн-аналітики вже можуть включати атрибуцію суб’єктів, перевірку на санкції та інструменти для розслідувань.

Тому блокчейн-розвідку можна розуміти як застосування блокчейн-аналітики, а не як цілком окрему технологію.

Блокчейн-розвідка та блокчейн-криміналістика

Блокчейн-криміналістика зосереджується саме на дослідженні блокчейн-транзакцій для розслідувань або доказових цілей, зокрема після крадіжок криптовалюти, шахрайства чи порушень безпеки.

Нещодавні зломи бірж демонструють її практичне застосування. У вересні 2026 року з Bitget було викрадено приблизно $387,5 млн. Інструменти блокчейн-криміналістики, такі як Chainalysis, відстежили викрадені активи в кількох мережах, ідентифікувавши підозрілі адреси гаманців і відстеживши перекази через кросчейн-протоколи. Аналогічно, після порушення безпеки Binance приблизно на $6,3 млрд у жовтні 2026 року слідчі проаналізували ончейн-транзакції, щоб відстежити викрадені кошти та підтримати зусилля з їх заморожування.

Блокчейн-розвідка охоплює такі криміналістичні розслідування, але виходить за їхні межі, включаючи постійний моніторинг транзакцій, дотримання регуляторних вимог, запобігання шахрайству та оцінювання ризиків. Тоді як блокчейн-криміналістика переважно відтворює минулу активність, блокчейн-розвідка також допомагає біржам і фінансовим установам виявляти підозрілі транзакції та реагувати на нові загрози.

Як працює блокчейн-розвідка?

Блокчейн-розвідка зазвичай включає кілька етапів: від збирання даних блокчейну до контекстуального аналізу.

1. Збирання даних блокчейну

Перший крок — збирання релевантної інформації з блокчейну.

Вона може включати:

• Історії транзакцій

• Баланси гаманців

• Перекази токенів

• Взаємодії зі смартконтрактами

• Часові мітки транзакцій

• Журнали подій блокчейну

Вузли блокчейну, оглядачі блокчейну та сервіси індексації даних надають доступ до цієї інформації.

Різні блокчейни мають різну структуру транзакцій, що впливає на спосіб збирання та інтерпретації даних.

2. Кластеризація адрес

Кластеризація адрес намагається визначити адреси блокчейну, які можуть контролюватися одним і тим самим суб’єктом.

У Bitcoin аналітики можуть використовувати моделі транзакцій, наприклад евристики спільного володіння вхідними даними.

Однак ці евристики не є універсально надійними.

Певні структури транзакцій, зокрема спільні транзакції, можуть робити припущення про спільне володіння недійсними.

Блокчейни на основі акаунтів, такі як Ethereum, потребують інших аналітичних підходів.

Повторні взаємодії з тим самим смартконтрактом самі по собі не підтверджують, що кілька адрес мають спільного власника.

Тому результати кластеризації слід інтерпретувати з урахуванням використаного методу та його обмежень.

3. Атрибуція суб’єктів

Атрибуція суб’єктів пов’язує адреси блокчейну з відомими сервісами, організаціями або іншими суб’єктами.

Наприклад, розвідувальна платформа може ідентифікувати адреси, пов’язані з:

• Централізованими криптовалютними біржами

• Протоколами децентралізованих фінансів

• Криптовалютними платіжними сервісами

• Майнінговими пулами

• Повідомленими шахрайськими операціями

• Суб’єктами, на яких накладено санкції

Атрибуція може ґрунтуватися на публічних розкриттях інформації, моделях транзакцій, перевіреній інформації про сервіси або інших доказах.

Однак пов’язування адреси з біржею не обов’язково ідентифікує клієнта біржі, відповідального за транзакцію.

Так само ймовірну атрибуцію не слід вважати підтвердженою особою без достатніх підтвердних доказів.

4. Аналіз графів транзакцій

Аналіз графів подає активність блокчейну як мережу пов’язаних адрес і транзакцій.

Адреси або суб’єкти можуть відображатися як вузли, а перекази — як зв’язки між ними.

Такий підхід допомагає аналітикам виявляти шляхи транзакцій, повторювані зв’язки та потенційних посередників, що полегшує розуміння складних криптовалютних транзакцій.

Наприклад, граф може показати, що кошти пройшли через кілька гаманців, перш ніж надійти на криптовалютну біржу. У складніших випадках візуалізація графів також може допомогти слідчим виявити можливі злочинні мережі.

Однак зв’язок між двома адресами не обов’язково підтверджує прямий зв’язок між їхніми власниками.

5. Аналіз кросчейн-транзакцій

Криптовалютні транзакції дедалі частіше охоплюють кілька блокчейнів.

Користувачі можуть переміщувати активи через мости, загорнуті токени, децентралізовані біржі або мережі другого рівня.

Кросчейн-аналіз намагається пов’язати пов’язані транзакції в цих середовищах.

Наприклад, аналітик може дослідити транзакцію через міст в Ethereum та ідентифікувати відповідне переміщення активів в іншій підтримуваній мережі.

Однак кросчейн-відстеження не завжди є простим. Це пояснюється тим, що структура транзакцій, функції конфіденційності, посередницькі сервіси та неповні дані можуть обмежувати видимість.

6. Оцінювання ризиків

Платформи блокчейн-розвідки можуть призначати індикатори ризику адресам, транзакціям або суб’єктам.

Такі оцінки можуть враховувати такі фактори:

• Відомий зв’язок із санкціями

• Зв’язки з повідомленими незаконними сервісами

• Моделі транзакцій, пов’язані з фінансовими злочинами

• Взаємодію зі скомпрометованими коштами

• Поведінкові аномалії

• Відповідну інформацію про юрисдикцію або контрагента

Оцінка ризику є аналітичною оцінкою, а не доказом незаконності транзакції.

Її надійність залежить від базових даних, методології та контексту.

Які основні типи інструментів блокчейн-розвідки?

Різні інструменти задовольняють різні аналітичні потреби.

Деякі зосереджені на видимості транзакцій, тоді як інші надають спеціалізовані можливості для комплаєнсу або розслідувань.

Оглядачі блокчейну

Оглядачі блокчейну дають користувачам змогу шукати публічні записи блокчейну.

Приклади включають Etherscan та Solscan.

Користувачі можуть досліджувати адреси гаманців, історії транзакцій, перекази токенів і активність смартконтрактів.

Оглядачі є корисною початковою точкою для дослідження блокчейну, але зазвичай не надають повного контексту для розслідувань, доступного через спеціалізовані розвідувальні платформи.

Платформи ончейн-аналітики

Платформи ончейн-аналітики агрегують дані блокчейну в панелі моніторингу, запити та візуалізації.

Наприклад, Dune дає користувачам змогу досліджувати набори даних блокчейну та створювати аналітичні панелі моніторингу.

Ці інструменти можуть допомогти дослідникам аналізувати активність бірж, використання DeFi, переміщення токенів та інші тенденції мережі.

Однак панель моніторингу, що відображає активність транзакцій, не обов’язково підтверджує особу або намір учасників.

Платформи для блокчейн-розслідувань

Спеціалізовані платформи для розслідувань підтримують відстеження транзакцій, аналіз суб’єктів і ведення справ.

Приклади:

• Chainalysis

• TRM Labs

• Elliptic

Їхні можливості можуть включати візуалізацію транзакцій, атрибуцію суб’єктів, кросчейн-аналіз і звітність для розслідувань. У відповідних випадках вони також можуть допомагати пов’язувати кіберінциденти з відповідною ончейн-активністю для підтримки швидших правозастосовних заходів.

Конкретні функції, підтримувані мережі та охоплення даних відрізняються залежно від постачальника й продукту.

Інструменти протидії відмиванню коштів (AML) та моніторингу транзакцій

Інструменти блокчейн-розвідки, орієнтовані на комплаєнс, допомагають фінансовим установам та іншим охопленим вимогами компаніям підтримувати криптовалютний комплаєнс, оцінювати ризики криптовалютних транзакцій і підвищувати прозорість.

Вони можуть підтримувати:

• Перевірку гаманців

• Перевірки зв’язку із санкціями

• Моніторинг транзакцій

• Оповіщення на основі ризиків

• Процеси розслідувань

• Звітність щодо дотримання вимог

Вони також можуть допомагати фахівцям із комплаєнсу під час належної перевірки клієнтів і постійних перевірок.

Ці інструменти підтримують програми дотримання вимог і можуть також допомагати з регуляторною звітністю, але не замінюють юридичного аналізу чи людської перевірки.

Як використовується блокчейн-розвідка?

Блокчейн-розвідка підтримує кілька видів діяльності в криптовалютній екосистемі.

1. Дотримання вимог у криптовалютній сфері

Криптовалютні біржі та інші постачальники послуг із віртуальними активами можуть використовувати блокчейн-розвідку для підтримки контролю щодо протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

Наприклад, команда з комплаєнсу може перевірити депозит, пов’язаний з адресою, яку раніше пов’язували з повідомленою незаконною діяльністю.

Команда може дослідити історію транзакцій, оцінити надійність атрибуції та визначити, чи необхідне подальше розслідування.

Блокчейн-розвідка також може підтримувати перевірку на санкції та моніторинг підозрілої активності.

Однак юридичні зобов’язання відрізняються залежно від юрисдикції.

Сама лише оцінка блокчейн-ризику не визначає, чи має бути транзакцію заблоковано або про неї потрібно повідомити.

2. Розслідування правоохоронних органів

Правоохоронні органи використовують блокчейн-аналіз для розслідування криптовалютних злочинів.

Поширені напрями розслідувань включають:

• Крадіжки криптовалюти

• Інвестиційні шахрайства

• Платежі програмам-вимагачам

• Шахрайське залучення коштів

• Відмивання коштів

• Обхід санкцій

Слідчі можуть відстежувати кошти від заявленого інциденту через подальші транзакції та визначати потенційні точки призначення. Такі справи можуть перетинати кордони та охоплювати кілька сервісів або юрисдикцій.

Якщо кошти надходять до регульованого посередника, слідчі можуть запитати відповідну інформацію про клієнта через належні юридичні процедури.

Блокчейн-аналіз може підтримувати розслідування, але для встановлення реального контролера гаманця часто потрібні додаткові докази. Повідомляючи про інциденти місцевим правоохоронним органам, зберігайте хеші транзакцій, адреси гаманців, часові мітки та відповідні повідомлення.

3. Регуляторний нагляд

Регулятори можуть використовувати блокчейн-розвідку для кращого розуміння криптовалютної активності та виявлення потенційних фінансових ризиків.

Наприклад, дані блокчейну можуть надавати інформацію про обсяги транзакцій, переміщення стейблкоїнів або взаємодії з певними сервісами.

Однак дані блокчейну не обов’язково розкривають юрисдикцію або особу кожного учасника.

Тому для регуляторних оцінок потрібна інформація, що виходить за межі ончейн-активності.

4. Трейдинг і дослідження ринку

Трейдери та аналітики можуть використовувати блокчейн-розвідку для моніторингу активності, що може впливати на криптовалютні ринки.

Поширені метрики включають:

Надходження та виведення коштів на біржах: перекази за участю адрес, атрибутованих біржам, можуть надавати контекст щодо потенційної ринкової активності.

Переміщення великих гаманців: значні перекази можуть привертати увагу через їхній потенційний зв’язок із ліквідністю або ринковими настроями.

Потоки стейблкоїнів: зміни пропозиції та переказів стейблкоїнів можуть надавати інформацію про активність на криптовалютних ринках.

Активність DeFi: депозити до смартконтрактів, виведення коштів і переміщення ліквідності можуть допомогти аналітикам зрозуміти використання протоколу.

Однак ці показники самі по собі не є надійними торговими сигналами.

Наприклад, великий переказ на біржу не обов’язково означає, що активи буде продано.

Це може бути внутрішнє переміщення активів на зберігання, переказ забезпечення або інша діяльність.

5. Належна перевірка установами

Установи можуть використовувати блокчейн-розвідку для оцінювання історії транзакцій і потенційних ризиків контрагентів.

Наприклад, компанія, яка розглядає криптовалютну транзакцію, може перевірити походження відповідних активів і будь-який відомий зв’язок із незаконною діяльністю.

Такий аналіз слід поєднувати з договірною, юридичною, фінансовою та операційною належною перевіркою.

Як блокчейн-розвідка допомагає розслідувати фінансові злочини

Публічні записи блокчейну можуть дозволяти слідчим відстежувати історії транзакцій, навіть коли кошти переміщуються через кілька адрес. Однак відстеження руху активів не є тотожним доведенню кримінальної відповідальності.

Приклад: розслідування крадіжки криптовалюти

Розгляньмо гіпотетичну крадіжку криптовалюти.

Зловмисник переказує активи зі скомпрометованого гаманця на іншу адресу.

Надалі кошти переміщуються через кілька проміжних гаманців і кросчейн-міст.

Слідчий може досліджувати:

1. Початкову несанкціоновану транзакцію

2. Подальші перекази з адреси-одержувача

3. Взаємодії з ідентифікованими сервісами

4. Відповідні кросчейн-транзакції

5. Потенційні пункти призначення переказаних активів

Потім слідчий може зіставити ці висновки з додатковими доказами.

Вони можуть включати звіти про інциденти, записи сервісів та інформацію, отриману через законні процедури розслідування.

Якщо кошти надходять на криптовалютну біржу, для встановлення власника акаунта може знадобитися співпраця біржі та належна правова підстава для отримання записів.

Чому моделі транзакцій потребують контексту

Певні моделі транзакцій можуть з’являтися в розслідуваннях фінансових злочинів.

Приклади включають:

• Перекази через кілька проміжних адрес

• Швидкі переміщення між різними блокчейнами

• Взаємодії з сервісами мікшування

• Перекази за участю адрес, пов’язаних із повідомленими шахрайствами

• Незвичайні послідовності транзакцій

Однак така діяльність не є автоматично незаконною.

Наприклад, переміщення активів між мережами та взаємодія з децентралізованими біржами є поширеною законною діяльністю.

Значення моделі транзакцій залежить від супровідних доказів.

Блокчейн-розвідка та регулювання криптовалют

Блокчейн-розвідка може підтримувати дотримання норм щодо протидії фінансовим злочинам.

Однак нормативні акти зазвичай встановлюють зобов’язання для охоплених ними компаній, а не вимагають використання конкретного комерційного продукту блокчейн-розвідки.

FATF і постачальники послуг із віртуальними активами

Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, або FATF, встановлює міжнародні стандарти протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Її рекомендації стосуються віртуальних активів і постачальників послуг із віртуальними активами.

Згідно з рамковими вимогами FATF, охоплені постачальники послуг мають упроваджувати заходи на основі ризиків, що відповідають їхній діяльності та застосовним національним вимогам.

Блокчейн-розвідка може допомагати підтримувати ці заходи.

Однак рекомендації FATF упроваджуються через національні правові та регуляторні системи, тому конкретні зобов’язання відрізняються в різних юрисдикціях.

Правило передавання інформації FATF

Правило передавання інформації FATF стосується збирання, передавання та доступності визначеної інформації про відправника й одержувача для відповідних переказів віртуальних активів.

Вимоги залежать від застосовної юрисдикції та обставин транзакції.

Блокчейн-розвідка може допомогти ідентифікувати потенційних контрагентів і оцінити ризики транзакцій.

Однак сам по собі блокчейн-аналіз не обов’язково надає всю інформацію, необхідну для дотримання Правила передавання інформації.

Вимоги Європейського Союзу

Європейський Союз установив регуляторні рамки щодо криптоактивів і фінансових злочинів.

MiCA передусім регулює такі сфери, як послуги з криптоактивами, емітенти та поведінка на ринку.

Зобов’язання щодо AML виникають через пов’язані європейські та національні правові рамки.

Правила ЄС щодо інформації, яка супроводжує перекази коштів і певних криптоактивів, також мають значення для дотримання Правила передавання інформації.

Ці рамкові вимоги не слід описувати як такі, що встановлюють універсальний обов’язок використовувати конкретну платформу блокчейн-розвідки.

Вимоги Сполучених Штатів

У Сполучених Штатах застосовні зобов’язання щодо протидії фінансовим злочинам можуть виникати відповідно до Закону про банківську таємницю та пов’язаних нормативних актів, які адмініструє FinCEN.

На деякі криптовалютні компанії можуть поширюватися вимоги щодо реєстрації, програм AML, ведення обліку та подання звітів про підозрілу активність.

Застосовні вимоги залежать від бізнес-моделі та регуляторної класифікації.

Чому важлива людська перевірка

Автоматизоване оцінювання блокчейн-ризиків може давати хибнопозитивні результати.

Наприклад, адреса може отримати класифікацію високого ризику через непрямий зв’язок із підозрілим сервісом.

Це не підтверджує автоматично, що її власник вчинив неправомірні дії.

Перед ухваленням важливих рішень команди з комплаєнсу мають враховувати якість доказів, характер взаємодії та застосовні правові вимоги.

Обмеження та ризики блокчейн-розвідки

Блокчейн-розвідка надає цінні аналітичні можливості, але її висновки мають обмеження.

Неповна атрибуція гаманців

Більшість адрес у публічних блокчейнах не розкривають безпосередньо своїх власників.

Атрибуція може ґрунтуватися на неповній або ймовірнісній інформації.

Неправильна мітка може вплинути на подальший аналіз.

Хибнопозитивні результати

Системи оцінювання ризиків можуть позначати законні транзакції через непрямі зв’язки, спільні сервіси або незвичну, але законну активність.

Це може призвести до непотрібних розслідувань або обмежень, якщо результати не буде ретельно перевірено.

Прогалини видимості між блокчейнами

Не кожен блокчейн або протокол забезпечує однаковий рівень прозорості.

Кросчейн-транзакції може бути складно інтерпретувати, коли активи переміщуються через кілька сервісів або структур транзакцій.

Технології конфіденційності

Технології підвищення конфіденційності можуть обмежувати інформацію, доступну блокчейн-аналітикам.

Це створює додаткові труднощі для відстеження транзакцій та атрибуції.

Однак використання технологій конфіденційності саме по собі не підтверджує злочинного наміру.

Актуальність даних

Блокчейн-розвідка залежить від актуальної інформації.

Нові адреси, нещодавно повідомлені шахрайства та нові моделі транзакцій можуть не одразу з’являтися в наявних наборах даних.

Методологічні відмінності

Різні постачальники розвідувальних даних можуть дійти різних висновків щодо того самого гаманця або транзакції.

Їхні результати можуть відрізнятися через відмінності в охопленні даних, методах атрибуції та моделях оцінювання ризиків.

Тому блокчейн-розвідку слід розглядати як аналіз, заснований на доказах, а не як безпомилкове джерело істини.

Висновок

Блокчейн-розвідка допомагає перетворювати публічні дані про блокчейн-транзакції на інформацію, яка може підтримувати комплаєнс, розслідування, управління ризиками та дослідження ринку.

Поєднуючи ончейн-активність із відповідними зовнішніми доказами, аналітики можуть краще розуміти потоки криптовалют і виявляти потенційні ризики.

Цінність блокчейн-розвідки полягає не лише у відстеженні транзакцій, а й у їх точній, відповідальній та контекстуально належній інтерпретації.

Поширені запитання

Чи може блокчейн-розвідка ідентифікувати власників гаманців?

Іноді, але не завжди. Аналітики можуть пов’язувати адреси з відомими сервісами або суб’єктами, але для встановлення особи контролера окремого гаманця часто потрібні додаткові докази.

Чи використовується блокчейн-розвідка для дотримання вимог AML?

Так. Блокчейн-розвідка може підтримувати програми AML, допомагаючи організаціям виявляти та розслідувати потенційно підозрілі криптовалютні транзакції.

Однак вона не замінює інших зобов’язань щодо дотримання вимог або людської перевірки.

Чи може блокчейн-розвідка відстежувати викрадену криптовалюту?

Вона може допомогти слідчим відстежувати викрадену криптовалюту в підтримуваних блокчейн-мережах.

Однак успішне відстеження не гарантує встановлення відповідальної особи або повернення активів.

Чи можуть трейдери використовувати блокчейн-розвідку?

Так. Трейдери можуть аналізувати потоки коштів на біржах, великі перекази між гаманцями, активність стейблкоїнів і транзакції DeFi, щоб краще розуміти ринкові умови.

Ці показники не слід вважати надійними самостійними прогнозами майбутніх цін.

Чи завжди блокчейн-розвідка точна?

Ні. Її точність залежить від якості даних, методів атрибуції, охоплення блокчейнів і підтвердних доказів. Можливі неправильні висновки.