Davecryps

75% домів у США тепер є недоступними для купівлі, і навіть Дейв Рамсі називає це «найбільш нереалістичним ринком нерухомості за 100 років».
Коли один із найбільших захисників системи визнає, що вона зламана, ви розумієте, що ситуація стала абсурдною.
Найстарший із бумерів нарешті визнає те, що всі молодші за 40 років кричали вже багато років.

Очевидно, що бажання, щоб у всіх був доступ до їжі, житла, медичного обслуговування та освіти, робить мене радикальним лівим. Якщо вірити, що люди не повинні страждати або помирати через бідність, то так тому й бути. Я вважаю це бути гідною людиною.

60 років тому: середня родина витрачала близько $1,200 на рік на охорону здоров'я.
Сьогодні: багато сімей стикаються з витратами на охорону здоров'я, які можуть перевищувати $30,000 на рік, враховуючи премії, франшизи та витрати з власної кишені.
Автомобілі коштують дорожче. Доми коштують дорожче. Освіта коштує дорожче. Заснувати бізнес коштує дорожче. Майже все коштує дорожче.
Чому? Тому що Вашингтон продовжує витрачати гроші, яких у нього немає, веде величезні дефіцити і друкує борг для майбутніх поколінь, тоді як працюючі сім'ї залишаються платниками рахунків через вищі ціни та нижчий

Війна між США, Ізраїлем та Іраном завдає величезної шкоди багатьом іншим країнам і мільйонам людей по всьому світу.
Вона підвищує ціни на нафту, порушує ланцюги постачання та глобальну торгівлю, створює дефіцит їжі та сировини, а також погіршує інфляцію і сповільнює економічне зростання.
Однак ті, хто при владі, здається, сліпі до того факту, що розв’язана ними війна змушує безліч невинних людей опинитися у важкому становищі та злиднях.

1970: Працюй наполегливо, і ти зможеш побудувати чудове життя.
1990: Працюй ще наполегливіше, щоб не відставати від вартості життя.
2026: Працюй до виснаження, щоб мільярдери могли опублікувати ще один рекордний квартал.
І все ще називають це можливістю.
Ви в це вірите?

Це сумно, що уряд США може витратити мільярди на війни на Близькому Сході, але не може використати ці гроші для зменшення державного боргу, будівництва житла для бездомних, що сплять на вулицях, або допомогти звичайним громадянам жити більш комфортно.

Може здатися скептичним, але я завжди цікавився, чому жоден мільярдер ніколи не витратив свій статок на боротьбу з бідністю або зміну клімату.
Не з добрих намірів.
З егоїзму.
Ви б подумали, що принаймні один захоче похвалитися тим, що може сказати:
«Я врятував мільйони життів.»
Це набагато крутіше, ніж ще одна яхта, особняк або поїздка в космос.

Мій дідусь-боєць сказав мені припинити орендувати і просто купити будинок.
Я заробляю близько 62 000 доларів на рік.
Найдешевший гідний будинок тут коштує 425 000 доларів.
20% початкового внеску становитиме 85 000 доларів.
У хороший місяць я встигаю заощадити 500 доларів.
Це більше ніж 14 років заощаджень лише для того, щоб дозволити собі початковий внесок.
Немає проблем із машиною. Немає медичних витрат. Немає надзвичайних ситуацій. Немає відпусток. Немає життя.
Просто заощаджую.
Тим часом, він купив свій перший будинок у двадцятирічному віці за еквівалент кількох місячних зар

Студентські позики стали фінансовою пасткою для багатьох людей.
Я знаю когось із магістерським ступенем у галузі бізнесу, хто закінчив навчання з боргом майже 185 000 доларів.
Їхня HR-позиція оплачувалася всього 17 доларів на годину.
Навіть після внесення щомісячних платежів у 150 доларів, борг продовжує зростати, оскільки лише відсотки додають понад 900 доларів щомісяця.
За такий темпом, десятки років платежів майже не зменшують борг, тоді як баланс продовжує зростати.
Ступінь мав створювати можливості, а не залишати когось похованим під горою боргів.

Бумер сказав мені, що я просто повинен уникати позичання грошей і залишатися без боргів.
Звучить просто, поки в розмову не вступають оренда, комунальні послуги та ціни на продукти.
Реальність полягає в тому, що багато людей змушені брати борги, щоб покрити основні витрати на життя, тому що жити нижче мінімального стандарту не завжди є реалістичним варіантом.

Для багатьох спеціальностей коледж став дорогою азартною грою.
Якщо ви не навчаєтесь у галузях, таких як медицина, інженерія або право, ви можете витратити понад 120 000 доларів на ступінь, щоб випуститися у переповнений ринок праці, де конкуренція за початкові посади, що не вимагають боргу, який ви взяли, є високою.

Середній рахунок за комунальні послуги для домогосподарств зараз становить близько 290 доларів на місяць.
Це майже на 15% більше порівняно з кілька роками тому.
Тим часом, масивні центри обробки даних штучного інтелекту споживають величезну кількість електроенергії.
Витрати просто так не зникають.
Багато з них проходять через систему і зрештою лягають на споживачів.
Тому, поки компанії вартістю мільярди доларів створюють технології, які можуть позбавити робочих місць, звичайні люди залишаються з вищими рахунками та зростаючими цінами на продукти.
Дивно, як публіка завжди здається,

Десятиліття тому, комбо-обід у швидкому харчуванні коштував близько 7 доларів.
Зараз той самий замовлення коштує майже 18 доларів.
Це приблизно 160% зростання за 10 років.
Для бургера, картоплі фрі та напою.
Коли швидка їжа коштує так багато, це ознака того, що ціни в економіці зросли.
Проблема? Більшість зарплат не йдуть у ногу з цим.

Одна з найбільших битв, з якими стикається багато молодих людей сьогодні, — це похоть. Протягом історії вона знищувала впливових людей, які дозволяли своїм бажанням керувати ними.
Саме тому платформи, такі як OnlyFans, та індустрія дорослого розваг приносять мільярди доходу, а соціальні мережі заповнені сексуалізованим контентом. Це вимагає дисципліни, самоконтролю та сильних цінностей, щоб цьому протистояти.
Реальність полягає в тому, що ті, хто отримує прибуток із людських слабкостей, часто заробляють на них найбільше.

Якщо б у мене були мільярди, я б погашав іпотеки, зменшував медичні борги і допомагав людям дихати легше.
Я не розумію одержимості накопиченням багатства, тоді як мільйони борються.
У певний момент, яка цінність у тому, щоб мати більше грошей, якщо ти не використовуєш їх для покращення життя?

Капіталізм часто продається як свобода.
Але свобода — це не мати кожну базову потребу, прив’язану до цінника.
Мільйони людей працюють важче ніж будь-коли і все ще не можуть дозволити собі:
• Гідне житло
• Харчування
• Медичну допомогу
• Догляд за дітьми
• Підтримку для літніх батьків
Якщо ваша здатність вижити залежить від того, скільки у вас грошей, це не свобода.
Це економічна залежність.

Квартира з однією спальнею, яка коштувала близько $950 у 2019 році, тепер коштує понад $1,900.
Та саме простір. Та сама будівля. Та сама реальність.
Майже вдвічі за кілька років.
Тим часом:
• заробітки не подвоїлися
• продукти подорожчали
• транспорт погіршився, а не подешевшав
Але поради ніколи не змінюються: «працюй наполегливіше» і «пропускай дрібні розкоші».
Щось у математиці явно не сходиться.

Знайомства здаються зламаними для покоління Z.
Зараз рідко знайти когось, хто щиро хоче побудувати спільне життя.
Я дивився шоу з пошуку партнерів, де ведучий запитав жінку, чим вона займається. Її відповідь: «Я просто живу».
У кімнаті настала тиша.
Знайти хорошого партнера сьогодні здається важчим ніж будь-коли.

Один із найтривожніших моментів у американських політичних дебатах, які я коли-небудь бачив, стався під час слухання на C-SPAN.
Сенатор Джош Гоулі: «Чи можуть чоловіки завагітніти?»
Доктор Ніша Верма:
Замість того, щоб сказати НІ, вона витрачає кілька хвилин, пояснюючи, чому вона не хоче відповідати на питання.
Ми дійшли до того, що деяким людям просте питання здається важчим за складне пояснення.