Davecryps

Мій батько часто каже мені, що фінансовий успіх зводиться до дисципліни.
Я не сумніваюся, що дисципліна має значення.
Але важить і час.
Він увійшов у доросле життя тоді, коли купівля дому була досяжною пересічною зарплатою.
Вихід на пенсію приніс пенсію.
Витрати на медичне обслуговування були лише малою часткою того, що сьогодні платять багато сімей.
Тим часом значна частина мого доходу зникає в оренді ще до того, як я зможу подумати про заощадження, інвестування або купівлю власного дому.
За сімейною вечерею він запитав, чому більше молодих людей не просуваються фінансово.
Я усміхнувся й змін

Комусь, кого я знаю, сказали, що їм потрібне МРТ.
Їхній лікар не вагався.
Знімок вважали необхідним.
Страхова компанія бачила це інакше.
Спочатку вони попросили додаткові документи.
Потім вони запросили ще один розгляд.
Ще очікування.
Ще паперова робота.
Ще затримки.
Зрештою, запит усе одно відхилили.
Замість того щоб ризикувати чекати ще довше, вони самі заплатили майже $2,000, щоб зробити візуалізацію.
Те, що найбільше їх вразило, було не рахунок.
Це було усвідомлення того, що остаточна відмова не обов’язково ухвалювалась на основі медичного судження лікаря, який лікує, а через внутрішній пр

Я нещодавно наздогнав(ла) старого друга.
Кілька місяців тому його дитині діагностували небезпечне для життя захворювання.
У них була медична страховка.
Така, яку всі кажуть, що тобі обов’язково мати.
Але цього все одно було недостатньо.
Їхній резервний фонд зник.
Заощадження на пенсію були вичерпані.
Вони позичили під заставу свого будинку лише щоб встигати за рахунками, які все продовжували надходити.
Найважче було не тільки дивитися, як їхня дитина проходить лікування.
Найважче — проводити години в суперечках щодо схвалень, документів і того, що страхова компанія або покриє, або не покриє, т

Покоління моїх батьків і моє грали за зовсім різними фінансовими правилами.
До того часу, як моєму татові виповнилося 30, у нього вже була власна оселя, стабільний пенсійний план і впевненість, що роки роботи зрештою окупляться.
У цьому ж віці багато людей сьогодні все ще намагаються назбирати на початковий внесок, розриваються між вищими витратами на медичне обслуговування і думають, чи колись пенсія взагалі здаватиметься досяжною.
Якось іншого вечора він сказав мені, що мені варто краще поводитися з грошима.
Я не сперечався.
Я не пояснив, що зарплати й вартість життя не рухаються в одному й

Я сьогодні раніше отримав дзвінок від свого батька.
Він звучав розчаровано.
Його щорічний рахунок із податку на нерухомість знову зріс — цього разу більш ніж на $1,300.
Він на пенсії, живе на Соціальне страхування, і володіє тим самим будинком уже понад 30 років. Іпотеку давно було погашено.
Та щороку від нього все одно очікують, що він віддаватимеш тисячі доларів лише для того, щоб і далі жити в будинку, який він уже й так має.
Не сплатиш ці платежі — і держава врешті-решт може забрати майно.
Мені це не схоже на справжнє володіння житлом.
Людина, яка десятиліттями платила за свій дім, не пови

Розкіш ніколи не була моїм визначенням успіху.
Я не мрію про екзотичні авто, дизайнерські годинники чи особняк із кімнатами більше, ніж я коли-небудь використаю.
Життя, якого я хочу, значно тихіше.
Я хочу свободи взяти середу по обіді у відпустку без того, щоб просити дозволу.
Тренуватися в залі, коли він порожній.
Проводити годину за читанням у кав’ярні, бо мені так хочеться.
Готувати здорові страви зі свіжих інгредієнтів, а не поспішати з їжею на виніс.
Сказати “У мене це є”, коли людям, яких я люблю, потрібне щось, без того, щоб спершу перевіряти мій банківський рахунок.
Для мене саме так в

Ми закінчили виплачувати наш дім багато років тому.
Немає іпотеки.
Немає банку.
Немає позикодавця.
Проте щороку з’являється ще один рахунок із податку на нерухомість.
Якщо пропускати достатньо платежів, урешті-решт уряд може конфіскувати житло, за яке ви вже заплатили.
Це ставить просте запитання:
Чи справді ви володієте чимось, якщо вам потрібно постійно платити, щоб лишатися в ньому?
Крім того, майже 30% мого доходу зникає на податки, і щоденні покупки знову обкладаються податками через паливо, покупки, інвестиції та безліч комісій.
На якому етапі оплата державних послуг перетворюється на оп

Ваш бос несподівано залишає вам $1.2 мільйона у заповіті.
Що ви зробите в першу чергу?
A) Купите свій будинок мрії.
B) Припините працювати назавжди.
C) Наймете фінансових і податкових експертів, перш ніж витратити бодай долар.
Дейв Ремсі стверджує, що лише одна з цих відповідей дає вам найкращі шанси залишитися заможним.
Що б ви обрали?

У мене є одне прохання до людей, які дзвонять у The Ramsey Show:
Якщо ви сидите на заощадженнях у $11 мільйонів і роздумуєте, летіти в бізнес-класі чи в першому класі на пенсії… можливо, дозвольте комусь іншому зайняти ефір.
Ми вже чули достатньо тріумфальних виграшів.
Покличте того абонента, який заробляє $18 на годину і, якось, має чотири автокредити, вісім кредитних карток і щойно профінансував $92,000 пікап під 24% відсотків, бо дилер сказав, що платіж це “лише трохи більше”.
Дайте мені пару, яка позичила під заставу свого будинку, щоб влаштувати весілля, яке вона не могла собі дозволити.

Власність на автомобіль тихенько стає дорожчою, ніж просто користуватися ним, коли він потрібен.
Не так давно це порівняння майже не мало сенсу.
Але щойно додати платіж за кредитом, страхування, паливо, техобслуговування, реєстрацію та ремонти, математика змінилася.
Для багатьох людей погодинна оренда тепер коштує менше, ніж утримання автомобіля на подвір’ї.
Колись автомобіль бачили як доступний шлях до свободи та можливостей.
Тепер він дедалі більше перетворюється на розкіш, ціна якої недосяжна для багатьох людей, які залежать від нього, щоб заробляти на життя.

Мій друг, з яким ми разом виросли в моєму рідному місті, цього року виставив свій будинок на продаж.
Ціна продажу: $520,000.
Комісія агентства з нерухомості: приблизно $31,000.
Податки з прибутку: приблизно $72,000.
Витрати на закриття угоди та інші збори: ще $14,000.
Після десятиліть виплат за іпотекою, утримання, ремонту та всіх витрат на продаж сума, з якою він реально залишається, значно менша, ніж більшість людей уявляє.
Найважче?
Переїзд у менший будинок майже нічого йому не заощаджує, бо ціни зросли всюди.
Залишатися — дорого.
Йти — дорого.
Для багатьох давніх власників житла будинок, я

Щороку здається, що ще одна опора зникає.
Стабільну роботу знайти дедалі важче. Вартість життя продовжує зростати. ШІ переформатовує цілі галузі. Статки концентруються швидше, ніж будь-коли. Житло для мільйонів здається недосяжним. Люди працюють довше, щоб дозволити собі менше, а справжній людський зв’язок часто здається заміненим алгоритмами та показниками ефективності.
Не важко замислитися: на що саме пересічній людині мають бути оптимістично налаштованою?

Державний борг Америки розрісся до понад 40 трильйонів доларів.
Це приблизно еквівалентно тому, що кожній родині “висить” близько 310 000 доларів.
Ви не підписували ці чеки, але все одно від вас очікуватимуть жити з наслідками.
У якийсь момент безвідповідальні витрати мають припинитися, перш ніж ми передамо нашим онукам фінансову катастрофу, яку вони ніколи не створювали.

Уолл-стріт врятували.
Автогігантів врятували.
Авіакомпанії врятували.
Великі корпорації отримали мільярди у списаних позиках PPP.
Коли впливові люди валять економіку, Вашингтон розкриває чекову книжку.
Коли звичайні люди відстають, їм кажуть працювати більше, краще планувати бюджет і перестати скаржитися.
Пояси безпеки для заможних.
«Чоботи на ремінцях» для всіх інших.
Та сама система.

НОВІ ДАНІ ЩОДО ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ РОЗПИСУЮТЬ ДОВОЛІ ПРИКРУ КАРТИНУ.
З 2020 року прибутки компаній зросли приблизно на 50%.
Типова оплата працівників? Близько 14%.
Тим часом щоденне життя стало помітно дорожчим:
Їжа: приблизно на 33% більше
Оренда: майже на 38% більше
Комунальні послуги для домогосподарств: приблизно на 30% більше
Скромне підвищення не означає багато, коли вартість життя зростає більш ніж удвічі швидше.
На папері ви заробляєте більше. Насправді ж ваша купівельна спроможність продовжує скорочуватися.
Жодне обрізання купонів чи відмова від кави не змінює цього рівняння. Коли заробі

Неймовірно, що людство успадкувало світ, переповнений лісами, прісною водою, родючими землями, дикою природою та сонячним світлом… і водночас якимось чином створило систему, зосереджену на боргах, нескінченній конкуренції та війні.

Дивно велика кількість міленіалів, які здобули вищу освіту, так і не знайшли реального ґрунту в дорослому житті.
Наближаючись до початку своїх 40-х, багато хто досі живе з родиною, так і не створив власної сім’ї та застряг у постійному маятнику між безробіттям і роботами, яких ледь вистачає, щоб покривати рахунки.
Навіть якщо згодом вони успадкують гроші, фінансова підтримка не може замінити життєві навички, впевненість і незалежність, які так і не мали шансу розвинутися.

Дивовижно велика кількість мілленіалів, які здобули вищу освіту, так і не змогли по-справжньому «встати на ноги» в дорослому житті.
Незабаром їм виповниться ранні 40, і багато хто й досі живе з родиною, ніколи не створював власних сімей і застряг у циклі, коли безробіття змінюється роботою, яка ледве покриває рахунки.
Навіть якщо згодом вони успадкують гроші, фінансова підтримка не може замінити життєві навички, впевненість і самостійність, яких так і не дали шансу розвинутися.